Головна » Домашній затишок » «Меблі Запоріжжя» - як яскраве відображення ситуації з меблями в країні

«Меблі Запоріжжя» - як яскраве відображення ситуації з меблями в країні



Пам'ятаю, як раніше, в країні загального дефіциту, було за щастя купити без черги стінку виробництва НДР з розбитими шибками серванта. Так вона без стекол і простояла у нас не один рік. Розлучатися було шкода, як з першим коханням. Та й дуже вже місткою була та стеночка. Знизу глибокі висувні ящики, купа всякого добра поміщається. Самому можна залізти і сховатися.

А в той час просто так меблі не купиш. Люди стояли в чергах роками в надії взяти саме те, що душі завгодно. Ви скажете: як це можна - стояти в чергах роками? Та дуже просто. Списки велися. Регулярно відзначалися біля меблевого салону. По-моєму, два рази на тиждень зустрічалися. А салон «Меблі Запоріжжя» розташовувався не в центрі міста, а на околиці, на виїзді. Купа часу йшла, щоб в черговий раз відзначитися. Номери в черзі продавалися. А як же, якщо хто передумав, треба ж хоч якось відшкодувати витрачені зусилля. Краще за всіх жили продавці меблів та вантажники меблевих салонів.

Чи то справа, сьогодні. Бери - не хочу. Нехочуха якась, їй Богу. Народ давно отдуплілся, не хоче з розбитими шибками, да навіть цілу, але виходить з моди, стінку. Намотує кола по всьому місту, відвідуючи один салон меблів Запоріжжя за іншим. Їх тепер на кожному розі, як бензозаправок. А хто не може підібрати меблі в Запоріжжі, їдуть в сусіднє місто. Їзди в Дніпропетровськ всього нічого, якихось 100 кілометрів, для активно шукають людей не перешкода. Місто адже набагато більше, і вибирати є з чого. А той старий салон «Меблі Запоріжжя»Розорився, схоже. Вантажники свої меблеві салони повідкривали.

Ну а самі вибагливі можуть просто замовити виготовлення меблів. Це раніше я сам тумбочку намагався змайструвати з чого дістав. А мийку на кухні зробив зі старих труб і куточків, піонери з металобрухтом допомогли. Тільки вчора в металобрухт ж і здав її. Мій родич, коли квартиру пару років тому поміняв, знайшов ту мийку в мотлоху на горищі, та тимчасово собі поставив у новій старій квартирі. Треба ж якось було руки мити і з посудом воювати, поки облаштовувався. Так що меблі різна буває. Моя самопальна мийка теж можна в цю групу товарів віднести, з гордою назвою: меблі Запоріжжя.

А меблеві салони? Та що про них говорити. Це свій складний бізнес. Тепер у чергах за виставленої в залах меблями нікого не побачиш. Доводиться крутитися. Так і має бути - конкуренція ж ніби як. Ринок. Хто знає ринок краще, кому ще й везе - той на коні. Знову ж, якщо вчасно від кредитів відмовився. Або навпаки - вчасно кредит узяв і віддав.

Металева ж меблі Запоріжжя знову в фаворі. Стільці там для кухні, ліжка з кованими бильцями. Ех, поспішив я свою самопальную мийку в металобрухт здати. Ще б кілька років, і можна було б в музей міста здати, за великі гроші показувати. Як прадідуся сучасної (майбутньої) металевих меблів, причому, рідного прадідуся, Запорізького.