Головна » Медицина та здоров'я » захворювання головного мозку

захворювання головного мозку



Захворювання головного мозку вимагають пильної уваги лікарів. Ці хвороби в залежності від причин можна розділити на декілька категорій: травматичні, інфекційні ураження, судинні хвороби, доброякісні та злоякісні пухлини.

Травматичні захворювання головного мозку можуть мати кілька ступенів тяжкості. При легких пошкодженнях спостерігаються струси. При більш тяжких станах виникають удари, ушкодження мозкової тканини, які вимагають трепанації.

Від симптомів залежить і діагноз, і ступінь травми. Так, при легких формах виникає втрата свідомості на незначний час, нудота, головний біль, блювота, слабкість. При важких ушкодженнях можуть розвиватися судоми, серйозні гноблення рефлексів, посттравматична епілепсія. При проникаючих гематомах виникають внутрішньочерепні гематоми.

Інфекційні захворювання головного мозку виникають при вірусному і бактеріальному ураженні. При запаленні оболонок захворювання носить назву "менінгіт", при залученні в патологічний процес речовини мозку - "енцефаліт", поєднане ураження - "менінгоенцефаліт". Вірусні хвороби мають доброякісний перебіг, бактеріальні, навпаки, протікають злокачественно. Результати захворювань головного мозку можуть бути летальними (Менінгіт туберкульозного Походження).

Захворювання судин головного мозку є найбільш поширеною причиною патології даного органу. Воно може проявлятися погіршенням кровопостачання окремих ділянок мозкової речовини (шийний остеохондроз, стеноз кровоснабжаются артерії), аневризмами (розширення судини локального характеру), судинними мальформаціями, порушеннями цілісності артерії, провідними до крововиливів.

Пухлини головного мозку, мають доброякісний перебіг, представляють значно меншу небезпеку, оскільки дають метастази (дочірні пухлини, які розташовуються на значній відстані від ураженого органу) і не проростають у навколишні тканини. Вони поступово збільшуються в розмірах, роблять значний тиск на прилегле речовину. Тому такі захворювання головного мозку іноді вимагають хірургічного втручання.

Злоякісні пухлини можуть бути первинними (якщо вони спочатку розвиваються в мозковій речовині) і вторинними (за наявності патологічного вогнища в інших органах, які дають метастази). Найбільш небезпечні освіти: менінгеома, гліома, невринома. Вони відрізняються швидким прогресуванням, здатністю до проростання в навколишні тканини, освіті та поширенню метастаз, які можуть проникати в інші життєво важливі органи.

Рідко зустрічаються дегенеративні, вроджені захворювання головного мозку. Симптоми таких поразок є яскраво вираженими, тому вони становлять велику загрозу для життя пацієнта.

Як здійснюється діагностика даних патологічних станів з урахуванням симптомів, які супроводжують захворювання? Спочатку проводиться лікарський огляд. На цьому етапі визначаються симптоми, характерні для менингизма та менінгіту (позитивні симптоми Бурдзинського, Керніга). Особливо важливим діагностичним методом є спинномозкова пункція, яка дозволяє визначити наявність в лікворі хвороботворних мікроорганізмів або крові. Візуалізують методи також широко використовуються. До них відносять МРТ, КТ, УЗД. Найбільш точним є перший тип дослідження, який дозволяє детально розглянути всі ділянки головного мозку і максимально точно поставити правильний діагноз. Решта методів трохи поступаються за цим показником, але вони мають перевагу за рахунок меншої витрати часу на їх проведення.

Захворювання головного мозку є серйозною патологією, що вимагає термінової діагностики та невідкладного лікування. В іншому випадку можливий розвиток ускладнень, які можуть призвести до летального результату.