Головна » Медицина та здоров'я » Ендоцервіцит: лікування та діагностика

Ендоцервіцит: лікування та діагностика



Поширеним гінекологічним захворюванням є ендоцервіцит. Досить часто його симптоми непомітні, і виявляється він тільки при плановому гінекологічному огляді, який бажано проходити щорічно. Ендоцервіцит, лікування якого потрібно проводити обов'язково, може викликати ряд неприємних наслідків.

Запаленню слизової цервікального каналу, який з'єднує піхву і матку, можуть супроводжувати псевдоерозії та ерозії шийки, ендометрит, кольпіт, ектропіон та інші захворювання. Збудниками ендоцервіціта бувають віруси, гриби, специфічні і неспецифічні мікроорганізми.

Інфекція звичайно проникає в цервікальний канал після маніпуляцій і травм шийки при діагностичних вискоблюваннях, введениях ВМС, аборти, пологах. Запальна реакція залежить від організму і патогенності збудника. Ендоцервіцит має схильність до стертих прояву симптомів і тривалого течією.

При даному захворюванні можуть відзначатися слизисто-гнійні виділення, а також тупі болі в животі. Іноді буває свербіж геніталій, біль і кров'янисті виділення після і під час сексу. Дуже часто ендоцервіцит, лікування та діагностику якого повинен проводити гінеколог, непомітний для пацієнтки.

При огляді лікар бачить набряклість і гіперемію слизової шийки. При хронічному процесі вони менш виражені, ніж при його гострому характері. Також помітні гнійні виділення, іноді ерозії, легке випинання слизової через набряклість.

При хронічному процесі частіше зустрічаються псевдоерозії і каламутні виділення. Шийка часто ущільнена і потовщена. При кольпоскопії видно дифузна гіперемія, набряклість навколо каналу, судинні петлі, псевдоерозії.

Щоб виявити ендоцервіцит, діагностика проводиться наступним чином:
  • огляд з дзеркалами;
  • кольпоскопія;
  • бактеріологічний посів (гоноккокі, мікоплазми, уреаплазми, мікрофлора);
  • мікроскопія мазка;
  • цитологічне дослідження;
  • ПЛР (герпес, ВПЛ, хламідії, тріхоманад, гонококи).


Мікроскопія мазка дозволяє визначити кількість лейкоцитів, епітелію, слизу, флору, а також виявити гоноккокі, тріхоманад, кандиди та деякі інші мікроорганізми. Це простий, недорогий аналіз, який швидко виконується.

Посів дозволяє виявити не тільки мікроорганізм, але і дізнатися його кількість і підібрати препарат, до якого він чутливий. Даний аналіз виконується близько тижня і коштує дорожче.

Сучасним способом діагностики ЗПСШ є ПЛР. Це дуже чутливий метод, він виявляє навіть кілька ДНК мікроорганізму в препараті. Всі мазки на дослідження беруться з цервікального каналу.

Цитологічне дослідження дозволяє виявити атипові клітини. Воно широко застосовується для раннього виявлення раку шийки. Однак дане дослідження дозволяє виявити запалення - це 2 тип цитограми.

За результатами аналізів встановлюється збудник і проводиться лікування ендоцервіцитів. Обов'язково призначається системна терапія препаратами, до яких він чутливий. Активно застосовується місцеве лікування, яке дозволяє скоротити її терміни.

На розсуд лікаря призначаються імунні препарати, а також ліки, що підтримують печінку. При використанні антибіотиків слід провести протигрибкову терапію і відновити мікрофлору піхви.

Ендоцервіцит, лікування якого залежить також від наявності ускладнень і тривалості процесу, вимагає обов'язкового контролю після терапії. Пацієнтка здає аналізи кілька разів після її закінчення.

Отже, ендоцервіцит, лікування якого потрібно проводити обов'язково, ніяк себе не проявляє. Тому так важливо проходити планові огляди у гінеколога. Якщо це захворювання не лікувати, то процес може поширитися на матку та її придатки. Крім того, хронічний ендоцервіцит здатний викликати зміну слизу, яка стане неприступною для сперматозоїдів. Також це захворювання може призвести до раку.