Головна » Наука та освіта » Економіка СРСР під час Другої світової війни.

Економіка СРСР під час Другої світової війни.



Складно уявити, до яких результатів привела б Друга світова війна, якби не титанічна і самовіддану працю мільйонів селян і робітників, інженерів і конструкторів, провідних діячів культури і науки, мобілізували народ Радянського союзу на розгром агресора.

Наполовину втрачений економічний потенціал і перебазування сотень промислових підприємств в східну частину країни, непоправні людські втрати і величезні руйнування в народному господарстві ще на самому початку війни призвели до значного скорочення промислового виробництва. Економіка СРСР увійшла в період занепаду. Особливо це було відчутно для оборонних галузей. Наприкінці 1941 р. обсяги валової продукції радянської промисловості зменшилися в два рази. В умовах, що уряд країни був вимушений вжити найжорсткіших заходів щодо зміцнення тилу. З самого початку агресії з боку фашистів, стали проводити масові мобілізації цивільного населення на трудові фронти.

До квітня 1942 масштаби мобілізації розширилися і на жителів сільської місцевості. Такі заходи в першу чергу торкнулися підлітків і жінок. Приміром, в 1942 році половину людей, зайнятих народним господарством, становили жінки. Самим проблемним на той момент було питання підбору кваліфікованих кадрів. На евакуйованих підприємствах залишилося не більше 27% фахівців і робітників, тому до кінця 1942 року був розроблений спеціальний план підготовки, розрахований на проведення короткострокових навчальних курсів для 400 тис. осіб. Всього за 1942 рік було підготовлено 45 мільйона чоловік. Але, як би там не було, чисельність робітників скоротилася до 184 млн. чоловік, порівняно з 339 млн. в 1940 році.

Планова економіка СРСР на той момент зосередилася на забезпеченні військових сил військовою технікою та озброєнням. Ще на початку війни через значні втрат радянська авіація сильно ослабла. Ситуація вимагала негайного випуску нових бойових літаків.

У танковій промисловості було розгорнуто серійне виробництво бойових машин нової конструкції.

Безліч зусиль було докладено інженерами і робітниками для збільшення кількості виготовляється зброї та боєприпасів, яких так бракувало на фронтах.

Але до кінця 1941 року потреби флоту і армії в бойовій техніці і зброї були задоволені не повністю. Для випуску танків, літаків та іншої бойової техніки потрібно було багато якісної сталі. Через перебазування оборонної промисловості в Західний Сибір на Уралі довелося внести зміни в систему організації і технології виробництва на безлічі металургійних заводів.

Серйозної шкоди у воєнні роки був нанесений сільському господарству. Незважаючи на всі сили, прикладені трудівниками сільського господарства в 1941 році, зернозаготовля і виробництво іншої продукції значно скоротилися. Виробничої та сировинною базою стали південно-східні й східні райони країни, такі як Сибір, Поволжя, Середня Азія і Казахстан. Як би то не було, але до середини 1942 року в Радянському союзі налагодилося військове господарство, яке було в змозі забезпечити виробництво військової продукції.

Вже з 1943 економіка СРСР почала своє зростання завдяки загальному підйому виробництва.

Значно зріс національний доход, продукція промисловості, державний бюджет, вантажообіг транспорту. У середині 1943 з'явилася можливість прискорити переозброєння флоту і армії новітньою військовою технікою.

Вищої точки військове виробництво Радянського союзу досягло в 1944 році. Таких висот вдалося досягти завдяки наявності міцного фундаменту безперервного розвитку головних галузей важкої промисловості. Збільшення кількості продукції відбувалося завдяки більш ефективному використанню потужностей діючих заводів, введенню нових промислових підприємств і відновлення фабрик і заводів на відвойованих територіях. Економіка СРСР, а зокрема кольорова металургія, хімічна промисловість, металообробка, машинобудування та виробництво озброєння і боєприпасів значно перевищила довоєнні норми. Також збільшилася кількість сільськогосподарської продукції, капіталовкладень і роздрібного товарообігу.

Особливо важливу роль у виробництві продукції важкопрому грали східні регіони країни. Також наростав випуск металу в південних і центральних частинах СРСР. У результаті, до кінця військових дій було виплавлено практично в два рази більше сталі, в порівнянні з 1943 роком. Економіка СРСР отримала значний поштовх до розвитку, завдяки збільшенню виробництва прокату, кольорових металів та спеціальних сталей. Розширилася паливно-енергетична база. Стабілізувався рівень видобутку вугілля.

Досвід воєнного часу довів, що командна система управління виробництвом, що утворилася напередодні війни, мала в своєму розпорядженні значними можливостями для мобілізації економічних потенціалів країни. Для неї особливо характерна була маневреність і гнучкість у поєднанні з репресивними заходами, які грали важливу роль в управлінні кадрами і виробництвом. Все це і стало причиною того, що економіка СРСР в роки Великої Вітчизняної Війни не тільки не зруйнувалася, а й зміцнила свої позиції.