Головна » Наука та освіта » Економічна реформа 1965 р в СРСР

Економічна реформа 1965 р в СРСР



Коли в 1959 році уряд СРСР брало семирічний план, вперше був поставлений і науково обгрунтований питання про інтенсифікацію виробництва. Але на перший план він був висунутий значно пізніше.

По завершенні семирічки темпи продуктивного зростання не тільки не збільшилися, а значно знизилися. Скоротилася і фондовіддача.

У 1964 році, в березні, у влади встала нова угруповання. Слід зазначити, що нове політичне утворення (на думку ряду дослідників) не проявляла активного прагнення проводити економічні перетворення в країні. Однак не реагувати на ситуацію до того часу було просто неможливо. Особливо гостро стояло промисловий і сільськогосподарський питання. В окремих областях держави недолік продуктів харчування спровокував необхідність ввести нормоване постачання (по талонах) населення.

У 1965 році, в березні, був проведений Пленум ЦК КПРС. На ньому виступав з доповіддю новий лідер партії - Брежнєв. Леонід Ілліч висловлювався про необхідність вжити невідкладних заходів щодо подальшого розвитку сільськогосподарської галузі.

Безумовно, після березневого Пленуму кардинально політика держави змінитися відразу не могла. Однак цей період зіграв значущу роль в подальшому економічному розвитку СРСР. Так, після проведення Пленуму збільшилися асигнування на сільські потреби, піднялася вартість продукції, що продається державі, зросла енергопостачання і покращилася матеріально-технічна база сільського господарства.

На вересневому Пленумі ЦК КПРС уряд прийняв постанову про внесення поліпшень в управління промисловістю, про розвиток і вдосконалення планування, посилення стимулювання промисловості і виробництва. З прийняттям цієї постанови в СРСР почалася економічна реформа 1965 року.

Більшість дослідників пов'язують перетворення з діяльністю А. М. Косигіна. Доповідь вересневого Пленуму включав і деякі пропозиції Е. Г. Лібермана (відомого економіста).

Економічна реформа 1965 р замислювалася за зразком системи, що існувала в країні під час НЕПу. Проте істотне відмінність полягала в тому, що в 1920-ті в економіці значна роль відводилася приватним підприємствам, які в 60-70-ті були відсутні повністю.

Економічна реформа 1965 р у своїй концепції передбачала три напрями.

Для підвищення якості продукції та збільшення обсягів виробництва слід було підвищити матеріальну зацікавленість колективів на підприємствах. Уряд припускав провести відповідні заходи.

Крім того, економічна реформа 1965 г передбачала прийняття певних заходів щодо вдосконалення планування. Націлені вони (заходи) були на те, щоб прийняті плани забезпечували пропорційний розвиток сільськогосподарських галузей і збільшення виробничо-технічного рівня.

Третім напрямком, якого повинна була торкнутися економічна реформа 1965 року народження, була система управління промисловістю. Передбачалося, що існували раднаргоспи будуть ліквідовані і замінені міністерствами, які повинні були стати не тільки загальносоюзними, а й союзно-республіканськими. Таким чином забезпечувався би єдиний технічний прогрес.

Економічна реформа в СРСР повинна була сприяти переходу від адміністративної системи управління господарством до економічних методів.

Важливою задачею перетворення було збільшення оперативно-господарської самостійності організацій і підприємств. Реформа проголошувала виробництво головною ланкою в соціалістичній економіці.

Таким чином, підприємствам була дана небувала свобода. З того моменту вони самі могли планувати темпи розвитку продуктивності праці, зниження собівартості. Крім того, підприємства могли самі встановлювати середній розмір оплати праці.