Головна » Наука та освіта » Доктрина Трумена

Доктрина Трумена



Доктрина Трумена, що поклала початок для стратегії стримування комуністичного режиму, розвивалася і наступними президентами США під час "холодної війни". Її основною метою було протистояння повсюдному наступові комуністів.

Після війни СРСР робив все, щоб в центральній і південно-східній Європі до влади змогли прийти прорадянські сили, в першу чергу компартії. І саме з цією метою він пред'явив до Туреччини територіальні претензії, зажадавши змінити статус чорноморських проток, в тому числі і протоки Дарданелли, де Союзу потрібна була військово-морська база.

У той же час у Греції міцніло партизанський рух, яким керували комуністи. Воно підтримувалося прикордонними Албанією, Болгарією та Югославією, де вже був встановлений комуністичний режим.

На нараді в Лондоні, де зібралися міністри закордонних справ усіх тих країн, які були членами Ради Безпеки, Радянський Союз зажадав надати йому право на протекторат над Лівією для забезпечення своєї присутності в Середземному морі. Дана спроба використати цю колективну організацію для розширення своєї могутності викликало тривогу у західних країн.

Компартії Італії та Франції вважалися в цих країнах найбільшими силами, та і в урядах інших країн були комуністи. СРСР після виходу американських союзних військ став у континентальній Європі домінуючою військовою силою.

Здавалося б, що планам керівництва Радянського Союзу нічого не завадить.

Однак за океаном теж були стурбовані ситуацією, в Європі ситуацією і шукали шляхи для її вирішення. Дипломатія США виявлялася в політиці жорсткого «стримування» повсюдного проникнення комунізму. На думку Вашингтона, це був єдиний спосіб запобігання війни.

Зовнішньополітична програма Сполучених Штатів була викладена Президентом країни Г. Труменом в посланні конгресу навесні 1947 року. Після затвердження відповідного законопроекту вона отримала силу закону.

Доктрина Трумена, яку він проголосив у своїй промові, засуджувала репресивність комуністичного правління. Президент в різких виразах демонстрував всю небезпеку, яка виникне у світі в результаті встановлення подібних систем в деяких країнах. В результаті від Конгресу були отримані повноваження для надання допомоги спочатку Туреччини та Греції, а потім і іншим країнам, яким загрожуватиме небезпека «комуністичної хвороби».

Доктрина Трумена передбачала надання Туреччині та Греції фінансової допомоги - чотириста мільйонів доларів, нібито для боротьби з «комуністичною небезпекою», яка загрожувала цим країнам.

Подібна економічна дипломатія завершилася підписанням угод з урядами цих країн у червні-липні 1947 року.

Доктрина Трумена переслідувала одну мету: обмежити зростання соціалістичного і демократичного руху після Другої світової, тим самим надаючи постійний натиск на Радянський Союз та інші країни соціалістичного табору.

США дотримувалися політики підтримки будь-яких реакційних сил і режимів, і тому доктрина Трумена стала інструментом для імперіалістичного втручання Вашингтона у внутрішню політику європейських країн. Результатом стала «холодна війна» і струснутою до межі міжнародна обстановка. Це було початком широкомасштабної військової допомоги «цікавим» США країнам, створення на їх територіях цілих мереж військових баз.

Доктрина Трумена була розроблена за активної участі Алена Даллеса, Лоя Хендерсона, Джорджа Кеннана та інших американських політиків і дипломатів. При цьому Егард Уоллес, колишній віце-президент США, соратник Рузвельта, вважав її божевільним кроком до війни, результатом якого буде глибокий міжнародний криза.