Головна » Наука та освіта » Німецька імперія

Німецька імперія



18 січня 1871 на карті Європи було утворено нову державу, що отримало назву Німецька імперія. Батьками-засновниками цього державного утворення прийнято вважати непересічну особистість, що увійшла в історію під грізним ім'ям "залізний канцлер" - Отто фон Бісмарка, а також Вільгельма I Гогенцоллерна. Німецька імперія проіснувала до 9 листопада 1918 року, після чого монархія в результаті Листопадової революції була скинута. Вона увійшла в історію як держава, що відрізняється міццю й чітко встановленої стратегією розвитку.

Німецька імперія - це назва, яка стали застосовувати російські історіографи в XIX столітті. Другий рейх, Кайзерівська Німеччина - зустрічаються в літературі значно рідше. Її утворенню сприяли такі значущі історичні події:

  • розпад Німецького союзу (1866г.);
  • війна між Німеччиною і Данією (1864г.);
  • війна між такими державами, як Австрія і Пруссія (1866г.);
  • війна між Пруссією і Францією (1870-1871гг.);
  • створення Північнонімецького союзу (1866-1871гг.).


У 1879 році прусський король Вільгельм I разом з канцлером Отто фон Бісмарком оголосили війну Франції, для того щоб підірвати її економіку і вплинути на політичне становище цієї країни. В результаті військових дій вони вирішили об'єднати Німеччину. Північно-німецький союз, який був створений з цією метою, здобув повну перемогу над французами, і в січні 1871 року в Версалі було оголошено про те, що створення Німецької імперії відбулося. З цього моменту з'явилася нова сторінка у світовій історії. Почалося об'єднання не лише країн Німецького союзу, а й інших держав, які порахували входження в імперію найбільш доцільним для себе. Баварія і інші землі південної Німеччини увійшли до складу Німецької імперії.

Австрія навідріз відмовилася входити до її складу. По закінченні Франко-Прусської війни Франція виплатила величезну контрибуцію (п'ять мільярдів франків), тому утворення Німецької імперії почалося не на порожньому місці. Завдяки такому серйозному фінансовому вливанню ця держава змогла створити власну економіку. На чолі номінально стояв кайзер (король) Вільгельм I, але фактично управління імперією взяв у свої руки канцлер Отто фон Бісмарк. Держави, які не входили в Північно-німецький союз, були насильно підпорядковані Пруссії, тому створення Німецької імперії не можна назвати добровільним об'єднанням. До її складу входили двадцять дві німецькі монархії і міста Бремен, Любек і Гамбург, які на той момент були вільними.

Після прийняття Конституції в квітні 1871 Німецька імперія отримала статус федеративної держави, а прусський король отримав титул імператора. За весь час її існування цим титулом користувалися три монарха. Це Вільгельм I, який перебував при владі в період з 1871 по 1888 рр, Фрідріх III, який пробув у влади тільки 99 днів і Вільгельм II (1888-1918 рр). Останній імператор після повалення монархії втік до Нідерландів, де і помер в 1941 році.

Освіта Німецької імперії сприяло національному об'єднанню німецького народу та якнайшвидшої капіталізації Німеччини. Але після того як ця імперія була створена, її реакційна політика стала дуже небезпечною для всіх народів Європи і, мабуть, усього світу. Німецька імперія почала посилено розвивати свою бойову міць і диктувати з позиції сили свої умови. Саме в цей час почалося зародження націоналізму, який згодом привів до двох світових воєн, різним кривавим революціям і мільйонам загиблих, знищених людей. З утворенням Німецької імперії в душах людей німецької нації оселилася національна ідея про світове панування їх країни і перевазі німців над іншими народами.