Головна » Наука та освіта » Монголо-татарське іго. Його значення в історичній долі Росії

Монголо-татарське іго. Його значення в історичній долі Росії



XIII століття для народу Русі став періодом важких випробувань, постійної боротьби за виживання. Саме в цей час тяжким вантажем лягло на плечі народу монголо-татарське іго. Саме в XIII столітті Олександр Невський показав всьому заходу силу російської зброї. Підсумок героїчного протистояння справив істотний вплив на долю всього народу. Зміни торкнулися всіх сфер життєдіяльності: економічної, соціальної, релігійної. Русь стала своєрідним буфером, про який розбилася хвиля кочівників. Саме вона не пустила величезні полчища монголо-татар на простори Європи.

Перший похід Бату-хана почався в 1236 році. Після розгрому Волзької Булгарії його війська кинулися до Рязані. У той час на Русі панувала роздробленість серед князів, і битися з кочівниками рязанцам довелося поодинці. В результаті місто було повністю знищено, жителі були або вбиті, або забрані в рабство, лише невелика їх частина врятувалася, заховавшись в лісах. Така ж доля спіткала Коломну, Володимир, Суздаль і Торжок. Хан Батий кинувся до Новгороду, але знекровлене і обтяжене здобиччю військо вже було небоєздатних. У підсумку монголи повернули назад.

Але вже в 1239 році ординці почали новий похід, в результаті якого були захоплені й розграбовані Київ, Муром, Гороховец, після чого кочівники кинулися спочатку в Галицько-Волинську Русь, а після в Європу. Але продовжувати похід монголам довелося обезкровленими в боях з російськими військом.

Якщо по Європі Батий пройшовся грабіжницьким набігом, то Русь була обкладена важкою даниною, і почалося монголо-татарське іго. Це на довгий час зупинило розвиток Русі. Воно завдало важкий шкоди сільському господарству і культурі. Наслідки монголо-татарського ярма для Русі виявилися дуже важкими. Під час двох походів було спалено й розграбовано близько 50 міст, з них 14 були повністю стерті з лиця Землі і вже не були відроджені, 15 міст з розвиваються торгових і ремісничих центрів перетворилися на невеликі села.

Монголо-татарське ярмо повністю перекроїв карту Русі. Істотно знизилася роль Києва, в якому після розграбування залишилося не більше двохсот будинків. Кращих майстрів татари забирали в рабство, знищуючи складні ремесла. Тяжким тягарем лягла на плечі російського народу данину, призначена ординськими правителями. Російські князі повинні були їздити в Орду для отримання права на князювання, що посилювало роз'єднаність князівств.

Монголо-татарське ярмо мало свої особливості. Головна з них - це те, що Русь так і не була включена до складу ординських земель. У першу чергу це пояснюється тим, що російські ліси були непридатні для кочівників. Друга особливість - віротерпимість монголо-татар. Причому церква не обкладалася практично ніякими податками, у відповідь священики підтримували кочівників і закликали російських князів до терпимості.

Повалення монголо-татарського ярма відбулося вже в XV столітті, після протистояння росіян і ординських військ в гирлі річки Угра. Жодна зі сторін так і не зважилася на активні бойові дії, але хану Ахмату довелося піти зі своїм військом, так і не домігшись відновлення влади над Руссю.