Головна » Наука та освіта » Чи можна дізнатися, де залягає золота руда

Чи можна дізнатися, де залягає золота руда



Чи можемо ми теоретично розрахувати, в яких районах залягає золота руда, визначити кількість її запасів у тому чи іншому родовищі, щоб вирішити, чи рентабельно тут будувати гірничодобувне підприємство? Адже на геологорозвідку, буріння глибоких свердловин і розвідувальних шахт йдуть роки і не одна тисяча доларів. Чи є якісь ознаки, за якими вгадується наявність в товщі земних надр дорогоцінного металу? На жаль, єдиного універсального «рецепту» пошуку золотих родовищ людство досі не винайшло. Хоча здавна замислювалося над цим питанням.

Золота руда вимагає від геолога інтуїції, наития, майже мистецтва. В одній місцевості самородки і дендрити мало не виблискують під ногами, тоді як в іншій є всі супутні ознаки, а в гірській породі немає і сліду дорогоцінних металів. Розібратися в питанні виникнення цього бажаного для людей речовини дозволяє вивчення процесів, що відбуваються в надрах нашої планети на глибині декількох десятків кілометрів.

Магматична діяльність Землі жене по мікротріщинам і великим розломах в скельних породах гарячі розчини, які залишають на стінках цих кам'яних каналів осад з польових шпатів, кварцу, сполук сірки з різними металами. Золота руда, платина і срібло також можуть бути серед них. Самородки часто мають домішки срібла. Якщо білого металу більше 25%, такий камінчик називається електрумом. Є й самородне срібло, яке містить домішка золота. Це кюстеліти, де жовтого металу може бути до 10%. Вивчення хімічного складу розчину, що приніс дорогоцінні метали з нижніх шарів земної кори на глибину від 5-7 кілометрів до кількох десятків метрів, показує, що їх потрібно шукати в сульфідної і хлоридної середовищі.

Але це знання анітрохи не наближає нас до практичного результату: пошуку родовища золота теоретичним шляхом. Хлоридних і сульфідних джерел безліч, а от бажаний метал водиться не у всякому з них. Можна припустити, що цікавить нас речовина утворилося з опадів древніх алювіальних морів, похованих під багатокілометрової товщею землі. Там, під дією високих температур і тиску, воно було переплавлене в рідку магму, пройшло по тріщинах і розломах, затверділо у вигляді руди або самородків. Але і ця наукова гіпотеза ще не дає нам практичної користі.

Спробуємо піти іншим шляхом: визначити перелік мінералів, з якими найбільш часто межує золота руда. Супутниками її є інші дорогоцінні метали - срібло, платина, паладій, іридій, рутеній, осмій і родій. Також у тісній зрощенні з вкрапленнями золота зустрічаються менш благородні породи: кварц, аргентит, пірит, галеніт, адуляр, альбіт, аметист. Але біда в тому, що ці супутники найчастіше не мають жодної золотої крупинки, а тому не можуть служити нам орієнтиром у пошуку заповітної жили.

Видобуток золота в Росії тривалий час проводилася в розсипних родовищах, тобто там, де воно вимивалося на поверхню струмками. І коли в інших країнах винаходили нові знаряддя пошуку і технології розробки, у нас знаряддями золотошукача залишалися корита да сита. Благо, що на наших просторах цих покладів ще дуже багато. Коли вони виснажилися на Уралі, були відкриті величезні скупчення розсипів в Сибіру і на Далекому Сході.