Головна » Наука та освіта » Історія Росії: 19 століття

Історія Росії: 19 століття



У багатьох викликає інтерес історія Росії, 19 століття в якої став однією з найбільш неоднозначних епох. І не дивно, адже це - особливий час в нашій країні, повне реформ і перетворень, порівнянне хіба тільки що з епохою Петра Великого.

Історія Росії, 19 століття в якої припав на правління трьох імператорів, викликає величезний інтерес у дослідників. На початок століття Росія вступила як феодально-кріпосницьке, самодержавний держава. За чисельністю населення і військової потужності вона в цей період стояла на першому місці серед європейських держав.

Але історія Росії, 19 століття в якій став чи не одним з найбільш реакційних і одночасно прогресивних, свідчить про архаїчності економіки країни внаслідок відсталості в розвитку господарства. Бюджет країни будувався на селянських податях.

За законом країною керував імператор за допомогою чиновників, які сконцентрували у своїх руках серйозну владу.

Історія Росії: 19 століття, коротко

Це історія трьох імператорів та їх сподвижників з середовища численного чиновництва. Чиновництво господарювало як у центральних органах управління, так і на місцях. Країною керувала бюрократія.

Коли на престолі опинився Олександр I, з ним зв'язувалися великі надії на реформування країни аж до скасування кріпосницької системи. Проте цим надіям не судилося збутися. Тоді всі народні сподівання були перенесені на імператора Миколи I.

Але реформи проведені так і не були ні тим ні іншим імператором. Обидва правителя діяли практично однаково.

Ліберальний настрій на початку царювання Олександра I змінився реакційним етапом в кінці. При цьому імператорі у влади фактично виявляється Аракчеєв, який відрізнявся такою жорстокістю, що його ім'я стало прозивним.

Історія Росії, 19 століття зокрема, представляє інтерес з точки зору формування різних нових ідеологічних течій. З'являється кілька головних течій суспільно-політичної думки. Цей час став періодом незвичайного підйому громадської думки, якого не знала раніше історія Росії, xix століття стає в цьому сенсі епохальним.

Офіційною ідеологією стає «теорія офіційної народності» Уварова. Ця теорія будувалася на трьох стовпах: «самодержавство» - «православ'я» - «народність». З цією теорією певною мірою погоджувалися слов'янофіли, були за особливий шлях розвитку російської держави, який не збігається із західним (європейським) шляхом розвитку.

Західники, на відміну від слов'янофілів, навпаки, пропонували орієнтуватися на розвинені європейські країни, щоб подолати відсталість у розвитку.

В цей же час в Росії з'являється ще одна течія суспільної думки, по-своєму трактує політичний і економічний розвиток країни. Воно було названо соціалістичним.

Навіть уже сама наявність декількох теорій, неоднаково трактують шляху розвитку країни, говорить про те, що країна перебувала в досить складному становищі і гостро потребувала реформування.

Друга половина 19 століття стала особливим часом для Росії, коли, нарешті, довгоочікуваний період перетворень таки настав. Він пов'язаний з ім'ям імператора Олександра II і скасуванням в Росії кріпосного права.