Головна » Наука та освіта » Кордон Азії та Європи: історія вивчення та культурно-історичний аспект

Кордон Азії та Європи: історія вивчення та культурно-історичний аспект



Питання про те, де проходить кордон Азії та Європи, цікавить вчених вже не одне сторіччя. Причиною цього є не тільки постійне оновлення відомостей про флору, фауну і геологічну будову нашого материка, а й певний політичний і соціально-економічний аспект.

Ключову роль в понятті «кордон Азії та Європи» грають Уральські гори, а також роботи вчених XVII-XVIII ст. Як відомо, аж до активного освоєння східних земель Урал вважався основною кордоном між Росією і Сибірським ханством. Вже тоді і місцеві жителі, і колонізатори відзначали значну різницю в рослинному і тваринному світі, яка спостерігалася на різних схилах цього гірського хребта.

Кордон Європи та Азії на мапі середини XVIII в, складеної у Франції, вже розділяє ці дві частини світу, хоча сам вододіл між ними досить умовний і носить не стільки географічний, скільки політико-культурологічний характер. Дійсно, першим науковим трактатом з цього питання можна вважати роботу шведського дослідника Філіпа Страленберга, видану в 1730 році. У цьому трактаті більше двадцяти сторінок було присвячено тому, що саме Уральські гори і є тим місцем, де проходить кордон Азії та Європи.

Практично одночасно з роботою шведа в Росії виходить у світ дослідження В.Н. Татіщева, який, довгий час займаючись створенням гірничорудних заводів, проявив величезний інтерес до географічному опису Уральського регіону. За його словами, він зумів довести Страленберга, що саме в районі Уральських гір і знаходиться вододіл між Європою та Азією. З цього моменту дане положення практично перетворилося на аксіому.

Кордон між Європою та Азією на мапі являє собою вельми цікаву криву. Так, у своїй північній частині цей вододіл повністю накладається на кордон республіки Комі, Ямало-Ненецького та Ханти-Мансійського округів. Доказом цьому служить той факт, що всі ріки на захід від цієї лінії впадають у Волгу, а на схід - в Об.

Потім кордон Азії та Європи проходить між Пермської і Свердловської областями, проникаючи в останню після залізничної станції «Азіатська». Згодом вододіл доходить до гори Березовій, повертаючи після цього до Катеринбургу. На цьому шляху в даний час встановлено два пам'ятні знаки - на старому і новому Московських трактах, які символізують даний вододіл, проте жоден з них не знаходиться точно на кордоні.

Так, старий стовп розташовується кілька південніше. Вся справа в тому, що каторжники, яких гнали на роботу в Сибір, саме тут прощалися з Росією і прагнули взяти з собою дрібку рідної землі. Це ж місце порахував вододілом і відвідав його в 1737 році майбутній імператор Олександр II. Новий знак, встановлений в 2004 році компанією «Столиця Уралу», також не збігається з географічної кордоном. Але тут причина більш прозаїчна: дане місце більш зручно в плані залучення туристів і розвитку тут всієї необхідної інфраструктури.