Головна » Бізнес & Фінанси » Мотивація як функція управління персоналом

Мотивація як функція управління персоналом



Ефективність роботи будь-якої організації залежить того, наскільки її співробітники зацікавлені в досягненні високих результатів. Навіть при самій новітній техніці, використовуваної на виробництві, але без зацікавленості персоналу у своїй роботі, чекати підвищення прибутковості не доводиться. Сьогодні мотивація як функція управління являє собою частину кадрової політики і систему стимулюючих до підвищення якості праці заходів. Вибір способу стимуляції залежить від встановлених правил в організації, її корпоративної політики, взаємовідносин начальства і співробітників. Правильно вибрана мотивація як функція управління здатна значно підвищити прибуток підприємства та забезпечити йому стабільно високу прибутковість.

Умовно ці заходи можна розділити на 3 групи: фінансові, соціальні та психологічні. Застосування тільки одного типу стимулювання не ефективне, тому що мотивація співробітників може змінюватися залежно від певних обставин. До фінансової групи відносять такі заходи, як збільшення заробітної плати, преміювання, виписка штрафів, різні бонуси. Соціальна мотивація являє собою надання додаткових благ (відпочинок в санаторії, бонусна страховка, допомога в отриманні чогось). Психологічні заходи звернені до амбітності особистості, її бажанням самоствердитися. Вони можуть виражатися у вигляді прилюдної похвали від керівництва, вручення додаткових повноважень, що підвищують статус співробітника, виділення його серед інших працівників.

Варто відзначити, що мотивація як функція управління персоналом являє собою дуже тонкий процес, який впливає на співробітників шляхом поєднання їх особистих цілей і завдань організації воєдино, що дозволяє їм працювати з більшою віддачею. З цієї причини дуже важливо вибрати правильну концепцію, методи управління мотивацією, передбачити можливі негативні наслідки. Стимулюючі заходи не повинні мати постійного характеру, тому що персонал звикне до них, і буде вважати їх частиною звичайних трудових буднів. Наприклад, постійне підвищення заробітної плати стане нормою, а не стимулом до праці. Співробітники будуть знати, що все одно буде надбавка до їх доходу і перестануть намагатися для того, щоб її отримати. Особливу увагу варто приділити негативним формам стимуляції працівників. До них відносять штрафи, покарання, догани. Якщо вони будуть відбуватися регулярно, то працівники втратять інтерес до праці і будуть сприймати своє знаходження на робочому місці, як каторгу, вимушене стан.

Не можна недооцінювати роль мотивації в управлінні персоналом, тому що завдяки ній у людини прокидається інтерес до праці, і він намагається бути корисним для фірми, в якій працює. Стимулюючі заходи повинні допомогти співробітникові відчути себе спокійно на робочому місці, навчитися приймати самостійні рішення, розвивати свій потенціал. Для будь-якої людини дуже важливо відчувати себе потрібним і корисним, тому керівник повинен періодично проводити заходи, що доводять своє шанобливе ставлення до персоналу, показати, як він цінує їх і їхню працю. Це можуть бути наради, де він висловить слова подяки за виконану роботу заслужившим це людям.

Насправді мотивація як функція управління являє собою складний механізм, що вимагає постійного оновлення. Для його безперебійного функціонування потрібно проводити дослідження, що виявляють потреби персоналу, його бажання і пропозиції. Дуже важливо керівнику підібрати правильний підхід до співробітників. Система стимулюючих заходів повинна постійно оновлюватися і регулюватися, що пробудить інтерес до діяльності у персоналу. Правильно вибудувана заохочувальна політика призведе до збільшення доходів співробітників і зростання прибутку самої компанії.