Головна » Бізнес & Фінанси » Закон про страхування: про поняття страхування цивільної відповідальності осіб, що здійснюють професійну діяльність

Закон про страхування: про поняття страхування цивільної відповідальності осіб, що здійснюють професійну діяльність



Аналізуючи актуальні проблеми господарського законодавства на сучасному етапі, наголошується, що для сучасного господарського законодавства характерні такі недоліки, як фрагментарність, роздробленість, суперечливість, наявність правових прогалин.

Федеральний закон про страхування також належить до правовим актам, для яких дане твердження є справедливим, як для господарського законодавства в цілому, так і для законодавства про страхування зокрема.

Система сучасного страхового законодавства характеризується розрізненістю понять і визначень, декларативністю і неконкретність. Сьогодні в практично відсутній єдиний законодавчий акт, що забезпечує однакове правове регулювання в сфері страхування, до цього повною мірою відноситься і закон про страхування в рф.

У рамках даної статті автором розглядається тільки вузька область національного законодавства про страхування - закон про страхування - страхування цивільної відповідальності осіб (СДО), які ведуть професійну діяльність. Предметом аналізу є ключові правові поняття та визначення, включені в закон про страхування і вживані в конкретному виді страхування. Даний вид страхування не є абсолютно новим явищем для цивільного права. Певні заходи з цього шляху зроблені законодавцем. Зокрема, названі види діяльності, при веденні яких здійсненні яких закон про страхування встановлює страхування професійної відповідальності. До них відносяться: діяльність митного агента, аудиторська діяльність, нотаріальна діяльність, ріелтерська діяльність.

Проте до цих пір не визначено порядок страхування, не охарактеризований суб'єктний склад виникає правовідносини, не вироблені однакові поняття. Зокрема, не наводиться визначення цивільної відповідальності, не визначений об'єкт страхування, не розкривається поняття страхового випадку.

Деякі моменти із законодавчих актів дозволяють актуалізувати проблеми: перша - відсутність єдиного нормативного акту, що регулює даний вид; друга - відсутність на законодавчому рівні визначення СГО осіб, які виконують професійні обов'язки.

Розглянутий нами вид страхування має специфік. Інакше кажучи, незважаючи на те, що здійснюється захист саме страхувальників і за рахунок їх грошових коштів, основною метою СГО виступає захист третіх осіб, яким завдано збитків.

Таким чином, стосовно до цієї сфери страхування можна сформулювати визначення: цивільна відповідальність особи, що виконує професійні обов'язки - це застосування до нього заходів і санкцій (додаткових обтяжень) у разі не досягнення (неналежного досягнення) їм результату, який призначався для третьої особи: держави, організації, індивіда.

У теорії та практиці страхування не вирішено питання про суб'єктний склад договору страхування по даному виду. Вигодонабувачами в таких правовідносинах визнаються потерпілі особи (юридичні та фізичні), на чию сторону складений договір. Аналіз наведеного законодавчого положення дозволяє припустити, що російський законодавець, швидше за все, мав на увазі особливості страхування, пов'язані із здійсненням громадянами деяких видів професійної діяльності. Однак міжнародна практика свідчить про те, що не можна вважати суперечить законодавству практику страхування юридичних осіб як форму СГО, пов'язаної тільки з наданням професійних послуг.